Жінка в пісках

Один ентомолог-любитель, взявши на роботі невелику відпустку, вирушає на узбережжя в пошуках цікавих екземплярів для своєї колекції. Натрапивши на прибережне село, він вирішує в ньому переночувати, щоб на ранок продовжити свої дослідження і повернутися додому.

Настав новий день, а з ним і проблеми, які наш ентомолог ніяк не очікував...

«Жінка в пісках» – дуже сильний твір у всіх сенсах. Кобо Абе немов художник майстерно виписує перед нами картину людських страждань. При неймовірній стислості та лаконічності, мова Абе і насиченість роману сенсами, метафорами і темами просто неймовірні. У скромному розмірі вмістилися дивовижні роздуми про любов і ненависть (відносини героя-чоловіка до жінки), сенс життя (яма як уособлення існування), самотність і, головне, свободу і несвободу. У романі навіть захований легкий натяк на зіткнення західного і східного мислення.

Головний же сенс роману легко читається між рядків — яке ставлення до життя гідне винагороди? Нескінченна боротьба з оточенням і суспільством, битва за визнання або смиренність зі своєю долею піщинки в пустелі?