Трубить Трубіж

Поема присвячена національному усвідомленню та заклику до збереження історичної пам’яті. Через образ Трубежа – річки, яка стала свідком багатьох битв і трагедій, – автор проводить паралелі між природою та долею народу. Вона ніби уособлює голос історії, який закликає сучасників до єдності й боротьби за майбутнє.

"Трубить Трубіж" – це не лише поетичний твір, а й філософсько-історичний заклик. Борис Олійник звертається до читача з проханням пам’ятати про минуле, адже без цього неможливо побудувати гідне майбутнє. Поема нагадує, що національна ідентичність – це не лише спадщина, а й відповідальність кожного покоління.