Втеча від свободи

У книзі Еріх Фромм досліджує природу тоталітаризму, перш за все, нацизму, як результат внутрішнього конфлікту індивідуальності, соціального відчуження та "втечі" від свободи, що призводить до формування авторитарної особистості.

Основу методології книги становлять вчення Карла Маркса та Зиґмунда Фройда. Ґрунтуючись на ідеях фройдо-марксизму, Еріх Фромм пояснює природу авторитарної особистості через прояв нею садистських та мазохістських елементів. Це проявляється у готовності людини підкорятися сильнішим за себе з одночасним бажанням влади над слабшими.

Велику увагу в книзі Фромм присвятив дослідженню епохи Реформації, а також протестантської теології та етики, що виконали революційну роль західної цивілізації завдяки ідеям Мартіна Лютера та Жана Кальвіна. Предестинація, відчуття власної мізерності й замкнутості та відчуття страху перед свободою підкреслює факт нерівності людей, підсилює потребу в ієрархії та авторитеті.

Переклад: Максим Яковлєв