Маніпулянтка

"Тричі мені являлася любов..." говорив І.Франко. Однією з цих трьох, "далекою від науки та літератури панею, яку ймовірно рудий поліглот Франко побачив вперше на пошті і не переставав спілкуватись аж до кінця свого життя", була Целіна Журовська, якій письменник присвятив збірку "Зів’яле листя", а в оповіданні "Маніпулянка" дослівно збігається ім’я та місце роботи цієї польки. Дівчина була донькою шукача нафти на Дрогобиччині, виховувала її тітка спочатку в Дрогобичі, а потім у Львові. Целіна працювала на пошті маніпулянткою (сортувальницею). Син Тарас Франко згадує так:"Пізнався Іван Франко з Целіною Журовською, замужем Зиґмунтовською, ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці й обслуговувала публіку. Франко почував себе при ній несміливим: ні постаттю, ні красою не міг їй заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було.
Вперше цей твір був опублікований польською мовою під назвою "Manipulantka" в газеті "Kurjer Lwowski", 1888р. Ім’я героїні в польському тексті — Зося, в українському — Целя. Героїня твору дещо вирізняється від оригіналу, бо постає жінкою сильною і незалежною.