На Західному Фронті без змін

Оповідь у романі ведеться від імені 20-річного хлопця Пауля Боймера, який разом зі своїми сімома шкільними приятелями потрапив на фронт. Він розповідає про все те, що відбувається зі звичайними солдатами під час війни. Участь у бойових діях на Західному фронті, життя під час більш-менш спокійних днів, перебування у шпиталях і коротких відпустках вдома. Ремарк називає цих молодих людей "втраченим поколінням". Бо вони через душевні і психологічні травми, отримані під час війни, не зможуть вже адаптуватися до "нормального" мирного життя. Це питання червоною лінією проходить крізь увесь роман.
Ця книга - тільки спроба розповісти про покоління людей, яких занапастила війна, навіть як хто з них і не попав під снаряди.